Для розвитку та ефективності в повній мірі річкової логістики в Україні, потенціал якої використовується не більше, аніж на третину, необхідно врегулювати роботу внутрішнього водного транспорту, пише міністр інфраструктури Владислав Криклій у своїй колонці на сторінці видання Ліга.
В минулому році обсяг річкових перевезень склав близько 11,79 млн тонн, в той час як об’єм потенційної вантажної бази становить близько 60 млн тонн. До 2030 року, за умови модернізації шлюзів, переорієнтації перевезень з автодоріг та залученні нових вантажів на ВВТ (внутрішній водний транспорт) можна очікувати зріст до 80 млн тонн.
Зношеність основних фондів внутрішніх водних шляхів – понад 75%. Наразі судноплавні шлюзи Дніпровського каскаду – в критичному технічному стані.
Наше завдання – перетворити річку Дніпро у потужну транспортну артерію та запровадити ефективну річкову логістику за допомогою залучення інвестицій. Ця сфера буде працювати для бізнесу й приноситиме дохід державі лише за умови якісного регулювання.
24 квітня 2020 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №1182-1-д “Про внутрішній водний транспорт”, який дав старт реформі річкових перевезень. У нас конструктивний діалог із бізнесом, і ми спільно доопрацьовуємо документ та готуємо його до другого читання. Також обговорюємо окремі норми закону з центральними органами виконавчої влади та європейськими експертами.
Ухвалення цього закону в цілому відкриє можливості для:
– стабільного фінансування внутрішніх водних шляхів.
Завдяки цьому ми підвищимо пропускну спроможність Дніпра і зможемо перевозити 45 млн т вантажів на рік. Крім того, це забезпечить розвиток пасажирських перевезень, в тому числі міжнародних.
Пропускна здатність шлюзів обмежує в першу чергу експортний потенціал річкових перевезень, після 2022 року він може становити 30 млн т. Утримання шлюзів Дніпра в належному стані вирішується шляхом створення Державного фонду розвитку ВВШ.
– збільшення вантажопотоку до 30 млн т вантажів на рік.
– стимулювання суднобудування, зараз середній вік річкового флоту понад 30 років, створення нових робочих місць і відновлення підприємств.
– зацікавленості бізнесу в переведенні частини вантажів з автодоріг на ВВШ дасть можливість економити кошти з Дорожнього фонду на ремонт автодоріг через зміну логістичних маршрутів.
Переорієнтація вантажів на річку призведе до зниження завантаженості наземної та припортової транспортної інфраструктури. 1 млн т вантажів перевезених річкою зменшує витрати на ремонт доріг на суму до 1 млрд грн протягом чотирьох років.
– безкоштовного проходження шлюзів, підняття ферм мостів на безоплатній основі, часткове звільнення суден внутрішнього плавання від портових зборів в морських портах.
– лібералізації ринку, що є однією з пріоритетних задач. Допустивши судна під іноземним прапором, ми стимулюємо міжнародну торгівлю та компенсуємо нестачу вітчизняного флоту в умовах зростаючої потреби в ньому, особливо для тих представників середнього бізнесу, які тільки виходять на річкові перевезення, що в свою чергу сприятиме демонополізації річкових перевезень.
– розвитку міжнародного водного шляху із Республікою Білорусь Е-40, який дасть додаткові 7 млн тонн вантажів на рік. Він проходить через територію Польщі, Білорусі та України і простягається від Балтійського до Чорного морів.
Також річка може бути рушієм розвитку економіки та суміжних галузей через мультиплікативний ефект суднобудування (очікувана частка внеску до ВВП – 0,1 %). Це буде вигідно і для держави, і для бізнесу.
При переорієнтації всього додаткового обсягу вантажу на ВВТ, економічний ефект для України становитиме + 19,17 млрд грн, а для бізнесу + 16,816 млрд грн.
Законопроєкт “Про внутрішній водний транспорт” – є одним із ключових не тільки для України, а й для наших міжнародних партнерів. Адже внутрішні річкові водні шляхи України включають річки, визначені Європейською угодою про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення, зокрема, річок Дунай (Р80), Дніпро (Р40) та Дністер (Р90).
Ухвалення законопроєкту в цілому запустить реформу вже наступного року.