Україна продовжує шукати нові логістичні можливості експорту соняшникової олії через дунайські порти та малими партіями наземними маршрутами.
За даними ІС «Ukrvantage.com», з трьох українських портів Дунайського регіону – Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ – перевантаження рослинної олії за прямим варіантом «авто-судно» здійснювалося останні роки лише в акваторії Ізмаїльського порту.
Олія доправляється в порт автоцистернами і через насосну станцію спеціальним трубопроводом завантажується в трюми суден. Для забезпечення екологічної безпеки в акваторії порту при навантаженні олії навколо судна встановлюється бонове огородження.
За підсумками 12 місяців 2021 року, сукупні об’єми перевантаження склали 90 тис. тонн. За останнє десятиріччя найбільший результат за календарний рік сягав 95 тис. тонн.
ІС «Ukrvantage.com» оцінює потенційну місячну спроможність відвантаження рослинної олії з Ізмаїльського порту у 20-23 тис. тонн (максимальний фактичний показник було зафіксовано в 2015 році – 15,6 тис. тонн).
Згідно з оцінками ІА «АПК-Інформ», до війни середньомісячні обсяги експорту української соняшникової олії сухопутним транспортом через західний кордон складали близько 20-25 тис. тонн.
За умови активного попиту та сприяння нарощуванню відвантажень як залізничним, так і автотранспортом наливом, а також контейнерами місячний обсяг можна збільшити до 50-60 тис. тонн.
Звісно, це набагато менше, ніж українські компанії можуть запропонувати, і, виходячи з цього, будуть визначатися й обсяги переробки на вже запущених заводах, і доцільність запуску тих, що ще на простої.
За результатами дослідження Latifundist.com, з початком війни близько 34 заводів із переробки соняшнику (з 70 підприємств по всій Україні базова потужність яких 1,75 млн. тонн/міс — близько 58 тис. тонн/добу) зупинили своє виробництво.
Так, ОЕЗи в Харківському регіоні та Одесі припинили свою роботу на невизначений термін, поблизу Маріуполя зупинився завод «Сателіт» китайської корпорації COFCO. 20% потужностей, що знаходяться на територіях із активними бойовими діями, належали мультинаціональним компаніям: Bunge, COFCO, Cargill, ADM, Glencore. Загалом на заводах вироблялося близько 14 тис. тонн олії за добу. Близько 18% потужностей із переробки соняшнику належать Kernel. Переважно заводи компанії розміщені в Кіровоградській, Харківській, Полтавській, Одеській та Миколаївській областях. Серед 9 підприємств виробника лише 4 знаходяться в областях без активних БД та виробляють до 5,6 тис. тонн олії за добу.
Загалом підприємства в «гарячих» регіонах виробляли 29,3 тис. тонн продукції за добу.
Попри активні бойові дії в окремих регіонах України, потужностей для виробництва олії вистачає. Виробники вже зараз при переробці соняшнику орієнтуються на логістику — можливість збуту продукції. Зважаючи на ситуацію у країні, визначити, які заводи відновлять свою роботу після закінчення війни, — неможливо.
Попри можливі ризики, аграрії в Україні розпочинають посівну та зізнаються, що про зберігання та експорт зерна вони думатимуть потім, а зараз найголовніше — вчасно провести посівну.
У 2022 році частина посівних площ під технічні культури скоротиться:
- під соняшник аграрії планують виділити 5 млн. га посівних площ, що на 22,5% менше, ніж минулого року,
- на посів сої — 1,1 млн. га (скорочення посівних земель до 12%),
- на посів ріпаку — 0,85 млн. га (до -15,8% від кількості посівних площ у 2021 році).
У разі розвитку найгірших сценаріїв Україна загалом може втратити до 34,1% посівних площ на територіях з активними бойовими діями та тимчасовою окупацією, йдеться в звіті.
