Посольство України в Хорватії заявило про те, що пропонує українським експортерам залишати заявки для використання можливостей двох портів цієї країни – Рієка та Задар. Аналогічна пропозиція була озвучена з приводу можливостей використання порту Бар у Чорногорії.
Усі три порти розташовані на узбережжі Адріатичного моря, проте відрізняються за обсягами перевалки, інфраструктурою та сховищами, які можуть запропонувати вантажовідправникам, а також рівнем завантаженості. Про це повідомляє ЦТС в аналітичному матеріалі.
Так, ще наприкінці травня державний секретар Міністерства закордонних і європейських справ Хорватії Андреа Метелко-Жгомбіч сказала, що порти країни на Адріатичному морі могли би стати альтернативою українським портам Чорного моря, які на той момент були повністю заблоковані.
«Хорватські порти на Адріатиці доступні, і вони можуть бути ефективним і коротким шляхом на північ Африки», – заявила вона під час засідання Ради із загальних справ, де обговорювалися питання продовольчої безпеки та енергетики.
У липні міністр закордонних справ цієї країни Грліч Радман також заявив, що Загреб готовий сприяти експорту українського зерна через свої морські порти.
Міністерства інфраструктури Хорватії Йосип Білавер минулого місяця заявив, що «це в інтересах Хорватії, щоб якнайбільше вантажів з України, які не можуть бути транспортовані Чорним морем, були “передані” Хорватії». За його словами, міністерство працює над цим разом із Європейською комісією. Зокрема, за його словами, розглядається варіант експорту зерна через порти Дунаю.
Порт Вуковар
Причальний фронт – 450 м. Складська площа: крита – 3,1 тис. м кв., відкрита – 20 тис. м кв. Річна потужність – близько 1 млн. тонн.
У порту одночасно може оброблятися 5 суховантажних барж. Норми навантаження становлять від 200 до 1800 тонн на судно на добу (залежно від номенклатури).
Найбільш вірогідним варіантом для перевалки українських вантажів, що доставляються Дунаєм, Білавер назвав порт Вуковар, що на хорватсько-сербському кордоні.
«Порт Вуковар має можливості для перевалки таких вантажів, які можуть перевозитися залізницею до наших морських портів, Рієки та Задару», – заявив Білавер у ході обговорення в парламенті пропозицій щодо стратегій розвитку внутрішнього водного транспорту країни.
У запропонованого варіанту, щоправда, є і противники, які аргументують свою позицію тим, що, по-перше, хорватським річковим перевізникам бракує флоту, а, по-друге, прогнозувати можливості перевезень Дунаєм складно через кліматичні зміни.
Порт Рієка – найбільший порт Хорватії з вантажообігом понад 11 млн. тонн. Управління портом здійснює хорватська компанія Luka Rijeka. У порту працюють зерновий, наливний, контейнерний та ро-ро терміналі. Також є спеціалізовані потужності для перевалки насипних та генеральних вантажів.
У порту Рієка ще з весни почали отримувати запити на транспортування українського зерна від трейдерів. Про це заявив глава правління порту Душко Грабовац.
«Запити майже щоденні. При цьому слід враховувати ліміт силосу в порту Рієка, який має місткість 55 тис. тонн», – зазначив менеджер. Він заявив, що станом на кінець травня обсяг запитів на перевалку від трейдерів у три рази перевищував пропускну спроможність порту.
При цьому в порту підкреслюють, що пріоритетними клієнтами є трейдери, договори з якими були укладені раніше, тож українським експортерам доведеться, щонайменше, почекати.
З огляду на це адміністрація порту вивчає можливість інвестицій у додаткові потужності.
«Ці маршрути з’явилися раптово, але ми повинні враховувати, що станеться, коли закінчиться криза. Якщо ці маршрути залишаться достатньо привабливими з точки зору ціни та часу, ми можемо розраховувати на те, що вони стануть постійними шляхами перевезення зерна. У такому випадку потрібно буде думати про інвестиції в додаткові потужності», – заявив Грабовац.
За словами топ-менеджера порту Рієка, в даний час розробляються нові та різноманітні методи перевантаження, що не пов’язані з розширенням інфраструктури, – такі як упаковка у біг-беги, контейнери та баржі з Румунії до Рієки.
Порт виявився банально технічно не готовим до такого попиту: його зерносховище не працювало роками і лише цьогоріч відновило роботу, до того ж, із середини серпня в морській гавані стартував плановий ремонт залізничної інфраструктури, який охопив половину колій.
Щодо іншого хорватського порту, Задар, його вантажні потужності (порт Гажениця) значно скромніші, ніж у Рієки, – усього 550 тис. тонн сухих або наливних вантажів на рік або до 200 суден осадкою не більше 11,6 метрів.
Порт Гажениця
Управління порту Задар управляє територією вантажного порту Гажениця з 2005 року.
Порт складається із шести причалів:
- Причал 1 – для наливних танкерів завдовжки до 190 м; глибина біля причалу – від 10,3 до 12 м.
- Причал 2 – допоміжний (для обслуговування); довжина причалу – 180 м, глибина – від 4,8 до 7,1 м.
- Причал 3 – для насипних вантажів; довжина причалу –140 м, глибина – 12 м.
- Причал 4 – для імпортних фруктів; довжина причалу – 135 м, глибина – від 7 до 11,4 м.
- Причал 5 – для перевалки генеральних вантажів; довжина причалу – 170 м, глибина – від 7 до 8,7 м.
- Причал 6 – для перевалки генеральних вантажів з рампою RO-RO; довжина причалу – 150 м, глибина – від 8,7 до 10,2 м.
Потужності зберігання складаються з:
- відкритого складу площею 150 тис. м кв.
- закритого складу площею 30,6 тис. м кв.
- кондиціонованого складу для фруктів 3,4тис. м кв.
- резервуарів для рідких вантажів обсягом 75 тис. м куб.
- резервуару для ПММ обсягом 9 тис. м куб.
Потужність порту Бар у Чорногорії становить до 5 млн. тонн на рік, але в середньому використовується лише 50% від потенціалу. Порт має кілька спеціалізованих терміналів для сухих навалочних вантажів. Свої послуги із доставки вантажів до цього порту пропонує експедиторська компанія з Сербії Pansped.
«Ми готові сприяти налагодженню логістичного маршруту для транспортування широкого асортименту продукції з України до порту Бар», – зазначається в заяві сербської компанії. Цікаво, що даний експедитор пропонує своїм клієнтам навіть “безкоштовне користування вагонами Сербської залізниці” в разі потреби.
«У зв’язку з прикрими подіями в Україні та росії ми маємо збільшене надходження нових товарів, нових партнерів, і зараз правильний момент для порту Бар показати свої можливості», – заявив у нещодавньому інтерв’ю виконавчий директор порту Бар Ілія Пєшчич.
Через це адміністрація порту потребує нових інвестицій у складські приміщення, техніку, розширення причалів та поглиблення акваторії. Наприкінці червня в порту Бар після тривалої перерви запрацював силос, на роботу якого раніше не було попиту.
Порт Бар
«Luka Bar» AD володіє спеціалізованими терміналами:
- Термінал для сухих сипучих вантажів
- Термінал рідких вантажів
- RO-RO та генеральні вантажі/контейнерний термінал
- Пасажирський термінал